Приём детей в экстренном порядке проводится каждый день, круглосуточно. Госпитализация в плановом порядке проводится ежедневно.

АНАЛІЗ АНГІОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ АРТЕРІЙ РУКИ

АНАЛІЗ АНГІОГРАФІЧНИХ  ДОСЛІДЖЕНЬ АРТЕРІЙ РУКИ ПРИ ІШЕМІЧНІЙ КОНТРАКТУРІ ФОЛЬКМАНА У ДІТЕЙ

 

Дольницький О.В., Фідельський В.В., Бовкун В.М.

Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», відділення пластичної та реконструктивної мікрохірургії,  м. Київ

 

Реферат. В статье подается анализ ангиографичных исследований артерий верхней конечности  при ишемической контрактуре руки у 20 детей. Установлены три вида повреждений плечевой артерии и ее ветвей: стриктура, окклюзия, розрив.  Локализация повреждений разделена на три типа: сегментарный, тотальный и селективный. Тяжесть ишемии руки пациента зависела от характера анатомических изменений артерий, локализации повреждения, развития или блокады коллатерального кровообращения.

Ключевые слова: дети, ишемическая контрактура Фолькмана, ангиография, стриктура, окклюзия, разрыв артерии.

 

Abstract. In the article is given the analysis of аngiographic  researches (20)  of children hand arteries at Volkmann´s ischemic contractures. Three types of damages of humeral artery and its branches are set: stricture, оcclusion, and rupture.  Localization of damages parts on three types: “segmental”, “total” and “selective”. From character of anatomic changes of arteries, localization of damage, development or blockade collateral circulation, weight of ischemic changes of hand depends.

Keywords: Volkmann´s ischemic contracture, children, angiography, stricture, оcclusion, rupture  of arteries.

 

 

Ішемічна контрактура Фолькмана (ІКФ) — рідкісна, однак злостива патологія, яка порушує функцію важливого органа і робить дитину інвалідом. Виникає вона у дітей з переломами дистального кінця плечової кістки (черезвиросткові й надвиросткові переломи)  або кісток передпліччя. Причиною виникнення найчастіше являється пряме ушкодження плечової артерії чи її гілок зміщеним фрагментом кістки (Дольницький О.В., 2006).

У статті подається аналіз ангіографічних досліджень артерій верхньої кінцівки  у 20 дітей з ІКФ за період з 1985-2010 роки.

Контрастний розчин (верографін) вводили катетером через стегнову в  підключичну артерію. Серію ангіограм ділянки плеча і передпліччя  проводили, користуючись ангіографічним апаратом «Тридорос оптимат 1000». Ангіограми верхньої  кінцівки давали зображення магістральної (плечової) артерії руки та її гілок — променевої, ліктьової; міжкісткової артерії та її гілок — передньої і задньої міжкісткових артерій. Будь-які ускладнення від застосування ангіографії не спостерігалися.

Аналіз ангіограм показав наступні закономірності в змінах з боку артерій  верхньої кінцівки у дітей:

1. Причиною  порушеного потоку крові в передпліччі й кисті були анатомічні зміни магістральної плечової артерії або її гілок, а саме: стриктура — звуження отвору артерії (5); оклюзія — закриття отвору артерії (8); розрив  — порушення цілісності артерії (7). 

2.   Місцем ушкодження артерій були:

       а)  Дистальний сегмент плечової артерії (13), який простягався від біфуркації до місця відходу від плечової артерії та колатеральних гілок, Даний тип ушкодження був названий нами сегментарним. Локалізація ушкодження відповідала зоні перелому плечової кістки. Найчастішим видом ушкодження була стриктура і оклюзія плечової артерії.

       б)  Дистальний і середній сегмент плечової артерії аж до місця відходу від магістральної артерії  глибокої артерії плеча (5) був названий тотальним ушкодженням. Останнє проявлялося повним розривом плечової артерії, оклюзією проксимального і дистального відрізку (біфуркації)  плечової артерії, блокадою (закриттям) колатеральних і поворотних променевих чи ліктьових артерій. 

       в)   Рідкісним ушкодженням була оклюзія окремих гілок плечової артерії: променевої (1), ліктьової і міжкісткової артерій (1), які виникали внаслідок переломів однойменних відповідних кісток.  Цей тип ушкодження ми назвали селективним

3.     Тяжкість ішемії руки пацієнта залежала від характеру анатомічних змін артерій, локалізації ушкодження, розвитку чи блокади колатерального кровообігу.

У разі сегментарного типу ушкодження на ангіограмах руки визначали оклюзію (6), стриктуру  дистального відділу плечової артерії (5).  розрив плечової артерії вище біфуркації (2). Сегмент плечової артерії уражався на протязі 5-8 см: верхній кінець ушкодженої артерії знаходився дистальніше від місця відходу глибокої артерії плеча, нижній — вище біфуркації. В ділянці ліктьового суглоба виникав к о л а т е р а л ь н и й  кровообіг  завдяки утворенню анастомозу між верхньою і нижньою колатеральною ліктьовою артеріями і поворотною ліктьовою артерією (на медіальній стороні руки) і між променевою колатеральною артерією і поворотною променевою артерією (на латеральній стороні руки). Завдяки цьому контрастний розчин із неушкодженої частини плечової артерії через колатералі  обходив місце ушкодження (стриктуру, оклюзію) і наповнював  біфуркацію плечової артерії і далі — променеву, ліктьову та її міжкісткову артерії, поширюючись вздовж всього передпліччя, променево-зап´ясткового суглоба, але рідко коли досягав  кисті. Треба зазначити, що в умовах нормального кровопостачання руки обхідний колатеральний кровообіг на ангіограмах  не виявлявся. 

Клініка ішемічної контрактури сегментарного типу ушкодження проявлялася  «пазуристою» кистю, помірним ураженням функції глибоких згиначів кисті й пальців. Функція розгиначів кисті й пальців, а також чутлива функція нервів не страждали. Шкірна температура кисті знижувалася на 2°-3° С.

Тотальний тип ушкодження виникав виключно у випадках р о з р и в у плечової артерії (5) в дистальній її частині й перебігав з блокадою (закриттям) колатеральних і  поворотних артерій.  Колатеральний кровообіг був відсутній, або відбувався за рахунок глибокої артерії плеча через анастомоз між її кінцевою гілкою (колатеральна променева артерія) і поворотною променевою артерією і характеризувався  слабким наповненням біфуркації контрастним розчином, обмеженої частини променевої та ліктьової артерій тільки  в їх проксимальних відділах. Міжкісткова артерія та її гілки,  рівно ж як і короткі м’язові артерії передпліччя,  контрастним розчином не наповнювалися — тканини передпліччя і кисті перебували в стані тяжкої ішемії.

Тотальний тип ушкодження характеризувався збіднілим ангіографічним малюнком; клінічна картина була представлена «пазуристою» кистю, контрактурами в ліктьовому, променево-зап´ястковому суглобі, суглобах пальців, порушеною функцією м’язів згиначів і розгиначів, відсутністю опозиції 1-го пальця, нечутливістю в зоні іннервації серединного і ліктьового нервів. Шкірна температура кисті понижувалася  на 4°-5° С, виникали трофічні виразки.

Сегментарний тип ушкодження виникав у випадку перелому ліктьової або променевої кістки в ділянці ліктьового суглоба, проявлявся на ангіограмі оклюзією променевої (1) або її гілки (1).   Оклюзія  ліктьової та міжкісткової артерій за тяжкістю ішемічних змін була подібна до тотального типу ушкодження, що підкреслює важливість даних артерій в кровопостачанні передліччя і кисті. 

******

Комментарии запрещены.